Владислав Сердюк: На Східному Фронті без змін

Фактично ситуація на східному фронті нашої країни залишається незмінною, бо вважати за зміни зріст використання тяжкої зброї — не можна. Це вже прийняло форму якоїсь синусоїди.

Звичайно, що «застій» не прогнозує для країни нічого доброго. На жаль, керівництво країни не знаючи і не бажаючи знати, що робити далі на фронті почало займатися різного роду мілкими справами, вони буквально забили весь інформаційний простір нашої країни «реформами»: медичною, культурною. Переслідуванням Насірова, Євроінтеграцією (роблячи з народу одного великого «почекуна»), тарифами і т.д. Увесь цей вирій «повсякденності» зробив з піднесеного над землею українського народу післяреволюційного періоду — коня в плузі, готового пахати за пайку чорного.

Війна, яку в нас кличуть АТО зробили звичайною для всіх справою. В пересічного громадянина України немає почуття «присутності» ворога на території країни, бо саме це почуття створює єдність, яку всіма силами намагалися і намагаються сьогодні пригнічувати різного роду діями.

Непомітно наступає переломний момент. Домовленості в Мінську показали свою бездіяльність і вже стали в сто відсотковий тупик. Цілий світ, який після 2014-ого року активно підтримував Україні, по-перше, сьогодні має цілу купу власних проблем починаючи від мігрантів та радикалів, кінчаючи «роздробленістю» Європи, а по-друге, побачив небажання еліт нашої країни її змінювати та знаходити спільну мову з громадськістю.

Щоб вийти з конфлікту на Донбасі, або хоча ж би не віддати його в руки Росії треба чітко визначити, чим сьогодні є Донбас. Дати зрозуміти його особливість в рамках нинішньої політичної ситуації країни. На словах кожний політик розуміє небезпеку, яку несе для України східний конфлікт, але ніхто не пропонує очевидного рішення, яке дасть свободу подальших дій в рамках вирішення конфлікту.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *