Володимир Цибулько: ХТО І ЯК РОЗБЕРЕ ТУШКУ САМОПОМОЧІ?

У ту нішу, в котру так само змістилася й Батьківщина, і в якій тримає глуху оборону, почасти переходячи в наступ РПЛ. А ще в радикальній ніші є ВО Свобода, ДІЯ, Національний Корпус, ОУН, КУН, УНА-УНСО. Достатньо яскраві партії, котрі революціонізують ситуацію так, що переляканий обиватель з жахом думає про прихід всього цього радикального фестивалю до влади. Це якщо правляча коаліція своїми діями і словами сама не загонить виборця в обійми радикалів. Бо традиційно більшість радикальних проектів, відтоптавшись перед виборами у якості спойлерів, потім хіба що спроможні будуть вчепитися за чужий, більш прохідний список, або за мажоритарний округ.

Якщо до кінця року імовірність позачергових виборів все ж зросте до невідворотності, на наших очах відбудеться перехід радикальних левинят у формат спойлерських мишенят з тією ж невідворотністю, що й вибори. Партія Самопоміч демонструвала останніми місяцями неймовірну тактичну гнучкість, але висування на перші ролі Семенченка, після незабутнього фіаско у Кривому Розі, свідчить про те що Самопоміччю тепер називається гурт регіональних груп впливу з дуже суперечливим цілями, окрім однієї, звичайно — захопити і втримати владу якомога довше! Для того власне й формуються партії. Але нести втрати на місцях через поразки у Львові чи у Кривому Розі не всі регіональні групи впливу готові. Тим більше ще й інвестувати в поразки. Тому й змушені будуть озиратися на подібні за духом проекти. А серед подібних за духом — політичний проект Сергія Тарути. В чому подібність Самопомочі і проекту Тарути? В ліберально-республіканській компоненті. Але Тарута зі своїми союзниками будує таку собі «Самопоміч досвідчених» на відміну від «Самопомочі наївних та жадібних» Садового. Самопоміч наївних — це звичайно фігуральний вираз — там достатньо досвідчених людей , але людей одного, приблизно, політичного покоління. Колись парламентська Партія Зелених України також була партію одного покоління, чого не скажеш про ту ж ВО Свобода. Але і та, і інша так і залишилися парламентською партією єдиного скликання. Хоча на рівні окремих політиків вони продовжили своє перебування у владі на достатні терміни.

Так як і Самопоміч увіходила в парламентське життя з одним електоратом, з одним типом прихильників, а виходить на нові вибори з дещо відмінним, так і Тарута зі своїм проектом на тлі переляку від непередбачуваності нових політиків увіходить в дещо іншу ріку. Самопоміч на поле ВО Свобода і Батьківщини і НФ, але є ще страховка — союз із Рухом нових сил Саакашвілі, якщо він до виборів не перестане бути українським політиком, і є ще Демальянс, деморалізований союзом з лещенками-заліщук. Тарута разом з Єдиним центром на поле Самопомочі і НФ, регіональна бюджетна бюрократія залишається з БПП Солідарність. Ну всілякі Наші краї з Відродженнями теж почнуть розтікатися між БПП і не БПП. У випадку, коли реформи Порошенка не даватимуть відчутного покращення життя. Найголовніше відчуття від можливих міграцій виборців від однієї політсили до іншої — люди все менше хочуть отримати в наслідок виборів чергового кота в мішку. Попит на передбачувану і відповідальну поведінку при виконанні взятих перед виборцем зобов’язань тільки зростає.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *