Маркіян Галабала: Як потурати викраденню дитини – три лайфгаки від слідчих та прокурорів

9 квітня 2015 року серед білого дня в центрі Броварів Київської області було викрадено п’ятирічного хлопчика. Місцевою поліцією за даним фактом розпочато кримінальне провадження номер 12015110130001287. Неквапливо провівши низку слідчих (розшукових) дій орган досудового розслідування разом з прокуратурою через місяць після вчинення злочину почали відкрито саботувати його розкриття – з травня 2015 року й донині у провадженні не проводиться жодна слідча дія незважаючи на численні скарги та клопотання матері малюка та її представника.

При цьому «відмазки» придумуються досить вишукані. Наприклад:

1. Слідчий протягом року не виконує вказівки прокурора, спрямовані на встановлення обставин викрадення та місцезнаходження дитини, «у зв’язку зі складною оперативною обстановкою на обслуговуваній території».

2. Слідчий поліції пише, що не може нічого зробити у справі, бо матеріали провадження протягом «тривалого часу» знаходяться в прокуратурі. А прокурор пише, що не може нічого зробити у справі, бо матеріали провадження знаходяться… у поліції.

3. Прокуратура змінює кваліфікацію вчиненого злочину зі статті 146 КК України «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» на статтю 332 КК України «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України» та передає справу за підслідністю – до слідчого підрозділу Служби безпеки України. При цьому прокурор «забуває», що статтю 332 КК України виключено з підслідності слідчих органів безпеки Законом № 771-VIII, який набув чинності ще рік тому. Відповідно, справу повертають після півроку «гуляння» до того ж Броварського відділу поліції.

За матеріалами сайту «Обозреватель»


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *