Шершень Шершень: Мак пам’ятає

Знаєте, чому мак?

Він проростає тоді, коли земля зворушена до свого єства. Тоді, коли зерна інших квітів обвітрюються зимними вітрами безкраю українських степів або гниють у вологій слоті серединної Європи…

Мак пам’ятає.

Страшний сморід нашарованих людських випорожнень в окопах та на брустверах. Млосно-солодкавий запах гниючої плоті.

Мак пам’ятає.

Німеччина підписувала капітуляцію 8 травня. 9-го спектакль грали спеціально для радянських маньяків, яким британці та американці малодушно-боягузливо годили, накликаючи на себе біду світового комунізму.

Мак пам’ятає.

Мільйони вбитих, скалічених, ненароджених. Це вони кличуть до неба. До нині кличуть. Це вони пам’ятають спільні паради Червоної Армії та Вермахту, це вони пам’ятають, як з німецьких таборів їхали в радянські, це вони знають, що вижити в Дахау було так само важко як і в УхтПечлагє…

Мак пам’ятає.

Ми не забудем.

Все для того, щоб той, хто хоче «павтаріть», не зміг більше нікого вбити. Для цього український Воїн тримає оборону в степах Донбасу, щоб російські вбивці не могли пройти далі, на Захід.

Мак знає — ніколи знову.
Вони ніколи знову не зможуть «павтаріть».
І ті, в Берліні, теж.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *