Юрій Руф: Україні бути!

Це панорама Холодноярської землі, яка відкривається з Семидубової гори. Неможливо передати ті почуття, які охоплюють, коли перебуваєш центрі творення історії. Десь всередині зароджується трепет, який схиляє перед величчю рідної країни, що розлого розкинулась до блакитноокого обрію. Безлика, аморфна, для більшості населення, фраза «це наша земля» — тут набуває змісту та обрисів. Вона має обличчя, має форму та межі і, впевнений, наділена душею.
Цінність свободи у власній країні розумієш лише тоді, коли маєш змогу вільно подорожувати її просторами, бачити те, велич чого можна осягнути лише на дотик, відчувши дихання землі, ярів, гір, лісів і ланів, почувши шепіт вітру. Можливо саме тому ті, хто торгують Україною як безликою територією, яку вони механічно вимірюють у квадратних кілометрах, шукають щастя за кордонами. Торгівці не відчувають цінності країни, бо, насправді, вона є їм чужою. Вони — нащадки тих, хто топили в крові цю священну землю і земля їх не приймає, Гендлярі відчувають свою вину перед нашою Батьківщиною і, в безсилій люті, намагаються її знищити.
Але дріб’язкові гниди не можуть сплюндрувати того, що зведено величчю Творця.
Україні бути!


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *